Олександр Володимирович Юхимчук

Дата: 26.01.2026 14:49

Кількість переглядів: 99

Олександр Володимирович Юхимчук Золоте пшеничне поле під глибоким, як погляд, блакитним небом.

Це наша Україна. Усе може рідна земля: нагодувати теплим хлібом, напоїти чистою джерельною водою, здивувати своєю красою. І тільки захистити сама себе рідна земля не може. Захист Вітчизни - це борг та обов’язок тих, хто їсть її хліб, п’є її воду, милується її красою. Коли на Сході України Росія почала брудну, неоголошену війну, наші хлопці пішли виконувати обов’язок чоловіка і сина своєї землі - стали на захист Батьківщини. Та, на превеликий жаль, багато їх повернулося додому «на щиті». Сьогодні минає одинадцята річниця, як повернувся додому "на щиті" наш земляк, Воїн-Захисник Олександр Володимирович Юхимчук, який поклав своє життя на вівтар Перемоги. Молитвою та добрим словом згадаймо нашого Героя. Олександр Володимирович Юхимчук народився 30 січня 1973 року в селі Повчине Новоград-Волинського району. Навчався в Повчинській загальноосвітній школі. Після закінчення школи здобув професію водія, проживав у місті Рівне, одружився, народили доньку Анастасію. З 2000 року працював водієм «швидкої» на Рівненській станції екстреної невідкладної медичної допомоги. У березні 2014 року був призваний по мобілізації до лав ЗСУ. Від’їжджаючи, матері сказав: «Я не можу не піти!» Служив у лавах 30-ї ОМБр на посаді старшого сержанта. Військовик ремонтної роти 30-ї окремої механізованої бригади, водій, з весни 2014-го перебував у зоні АТО, брав участь у бойових діях, стояв на блокпостах, ремонтував техніку. Врівноважений і відповідальний, дисциплінований та вихований – таким запам'ятався Олександр у спогадах побратимів, односельців, колег, друзів. Скромний чоловік: ні разу не випросив собі відпустки, щоб відвідати рідних, ні разу не був на ротації. Лише єдиний раз приїхав додому — на випускний доньки Насті. Був пригнічений побаченим, мамі сказав: «Якщо я ще раз туди піду, то вже не повернуся…» А 24 січня 2015 року під час несення служби у Вуглегірську на Донеччині Олександр помер від гострої коронарної недостатності. Залишилися сиротами мама Надія Миколаївна, дружина та донька Анастасія. Похований Олександр у рідному селі Повчине. За рішенням Рівненської міської ради Олександру Володимировичу Юхимчуку присвоєно звання "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА РІВНЕ". 28 травня 2015-го в Повчинській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускникові Олександру Юхимчуку. Герої не вмирають. Вони в наших думках, молитвах, душах, серцях. Вони назавжди у своїх дітях. Ми згадуємо Олександра із болем і вдячністю, наш обов’язок – зберігати пам’ять про нього та працювати задля майбутнього, за яке він боровся. Він віддав все, що у нього було найціннішого, щоб ми могли жити…. Олександр Володимирович Юхимчук - Герой свого народу, приклад стійкості та вірності своїм принципам. Герой – захисник, якому ми зобов'язані життям, відносним спокоєм… Ми вшановуємо його пам’ять, низько схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття родині Олександра. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі! Вічна пам’ять та слава Герою!

« повернутися